1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Psalm 34
|
Псалом 34
|
|
1
|
0
|
|
A Psalm of David. Judge thou, O Lord, them that injure me, fight against them that fight against me.
|
Псалом Давида. (Пророчий).
|
|
2
|
1
|
|
Take hold of shield and buckler, and arise for my help.
|
Господи! Будь Суддею тих, що змагаються зі мною, і побори тих, що бажають побороти мене.
|
|
3
|
2
|
|
Bring forth a sword, and stop the way against them that persecute me: say to my soul, I am thy salvation.
|
Візьми зброю Твою і щит і стань на поміч мені.
|
|
4
|
3
|
|
Let them that seek my soul be ashamed and confounded: let them that devise evils against me be turned back and put to shame.
|
Вийми меч і загороди дорогу тим, що переслідують мене. Скажи душі моїй: «Я твоє спасіння».
|
|
5
|
4
|
|
Let them be as dust before the wind, and an angel of the Lord afflicting them.
|
Нехай осоромляться ті, що шукають душу мою. Нехай повернуть назад і покриються безчестям ті, що задумали зло проти мене.
|
|
6
|
5
|
|
Let their way be dark and slippery, and an angel of the Lord persecuting them.
|
Нехай стануть вони як той порох перед вітром, і ангел Господній нехай прожене їх.
|
|
7
|
6
|
|
For without cause they have hid for me their destructive snare: without a cause they have reproached my soul.
|
Нехай дорога їхня буде темна і слизька, і ангел Господній нехай переслідує їх.
|
|
8
|
7
|
|
Let a snare which they know not come upon them: and the gin which they hid take them; and let them fall into the very same snare.
|
Бо вони без вини таємно поставили сітки свої на мене, викопали яму для душі моєї.
|
|
9
|
8
|
|
But my soul shall exult in the Lord: it shall delight in his salvation.
|
Нехай же несподівано прийде загибель на нього. І сітка, що він таємно на мене поставив, нехай уловить його, і в ту яму нехай сам упаде, на свою погибель.
|
|
10
|
9
|
|
All my bones shall say, O Lord, who is like to thee? delivering the poor out of the hand of them that are stronger than he, yea, the poor and needy one from them that spoil him.
|
А душа моя буде радіти у Господі, буде втішатися спасінням від Нього.
|
|
11
|
10
|
|
Unjust witnesses arose, and asked me of things I knew not.
|
Всі кості мої скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти возволяєш слабкого від сильного, бідного і вбогого — від гнобителів його».
|
|
12
|
11
|
|
They rewarded me evil for good, and bereavement to my soul.
|
Стали проти мене свідки неправедні; про те, чого не знаю я, вони допитують мене.
|
|
13
|
12
|
|
But I, when they troubled me, put on sackcloth, and humbled my soul with fasting: and my prayer shall return to my own bosom.
|
Віддають мені злом за добро, осиротили душу мою.
|
|
14
|
13
|
|
I behaved agreeably towards them as if it had been our neighbour or brother: I humbled myself as one mourning and sad of countenance.
|
Я ж, коли хворіли вони, одягався в одежу скорботи, смиряв постом душу мою, і молитва моя від серця мого не спинялася.
|
|
15
|
14
|
|
Yet they rejoiced against me, and plagues were plentifully brought against me, and I knew it not: they were scattered, but repented not.
|
Наче за приятелем або за братом своїм я побивався, ходив, сумуючи та плачучи, наче за матір’ю.
|
|
16
|
15
|
|
They tempted me, they sneered at me most contemptuously, they gnashed their teeth upon me.
|
А вони з нещастя мого радіють, збираються та радяться, як збільшити рани мої, ганьблять мене, не знаю, за що;
|
|
17
|
16
|
|
O Lord, when wilt thou look upon me? Deliver my soul from their mischief, mine only-begotten one from the lions.
|
спокушаючи, насміхаються, скрегочуть на мене зубами.
|
|
18
|
17
|
|
I will give thanks to thee even in a great congregation: in an abundant people I will praise thee.
|
Господи, чи довго будеш дивитися на це? Одведи душу мою від злочинства їхнього, від левів — самотню мою.
|
|
19
|
18
|
|
Let not them that are mine enemies without a cause rejoice against me; who hate me for nothing, and wink with their eyes.
|
Я буду прославляти Тебе на великих зібраннях, серед численних народів буду хвалити Тебе,
|
|
20
|
19
|
|
For to me they spoke peaceably, but imagined deceits in their anger.
|
щоб не торжествували наді мною ті, що ворогують проти мене даремно, не переморгувалися очима своїми ті, що ненавидять мене без вини.
|
|
21
|
20
|
|
And they opened wide their mouth upon me; they said, Aha, aha, our eyes have seen it.
|
Бо не про мир говорять вони, а проти мирних землі складають свої замисли.
|
|
22
|
21
|
|
Thou hast seen it, O Lord: keep not silence: O Lord, withdraw not thyself from me.
|
Розширюють на мене уста свої і кажуть: «Добре, добре, бачили очі наші».
|
|
23
|
22
|
|
Awake, O Lord, and attend to my judgment, even to my cause, my God and my Lord.
|
Ти бачив це, Господи, не мовчи. Господи, не віддаляйся від мене.
|
|
24
|
23
|
|
Judge me, O Lord, according to thy righteousness, O Lord my God; and let them not rejoice against me.
|
Встань, Господи і заступись за правоту мою. Розбери тяжбу мою, Господи мій і Боже мій!
|
|
25
|
24
|
|
Let them not say in their hearts, Aha, aha, it is pleasing to our soul: neither let them say, We have devoured him.
|
Розсуди мене, Господи, за правдою Твоєю, щоб не величалися вони наді мною.
|
|
26
|
25
|
|
Let them be confounded and ashamed together that rejoice at my afflictions: let them be clothed with shame and confusion that speak great swelling words against me.
|
Щоб не говорили в серці своїм: «Добре, [добре!] цього ми бажали». Щоб не сказали: «Ми поглинули його».
|
|
27
|
26
|
|
Let them that rejoice in my righteousness exult and be glad: and let them say continually, The Lord be magnified, who desire the peace of his servant.
|
Нехай постидяться й осоромляться ті, що радіють з мого нещастя. Нехай покриються соромом і ганьбою ті, що вихваляються проти мене.
|
|
28
|
27
|
|
And my tongue shall meditate on thy righteousness, and on thy praise all the day.
|
І нехай радуються і веселяться ті, що співчувають правді моїй. І нехай завжди кажуть: «Який величний Господь, що бажає миру рабові Своєму!»
|
