1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Psalm 59
|
Псалом 59
|
|
1
|
1
|
| For the end, for them that shall yet be changed; for an inscription by David for instruction, | Начальнику хору. На музичному інструменті шушан-едуф. Псалом Давида, |
|
2
|
2
|
| when he had burned Mesopotamia of Syria, and Syria Sobal, and Joab had returned and smitten in the valley of salt twelve thousand. | коли він воював з Сирією Месопотамською і з Сирією Цованською, коли Іоав, повертаючись, знищив дванадцять тисяч ідумеїв у долині Соляній. |
|
3
|
3
|
| O God, thou hast rejected and destroyed us; thou hast been angry, yet hast pitied us. | Боже! Ти розгнівався на нас, відвернувся від нас і покарав нас. Але змилуйся над нами! |
|
4
|
4
|
| Thou hast shaken the earth, and troubled it; heal its breaches, for it has been shaken. | Ти потряс землю, порушив її; зціли рани її, бо вона захиталася. |
|
5
|
5
|
| Thou hast shewn thy people hard things: thou hast made us drink the wine of astonishment. | Ти дав людям Твоїм зазнати гіркоти, напоїв нас вином скорбот. |
|
6
|
6
|
| Thou hast given a token to them that fear thee, that they might flee from the bow. Pause. | Дай же знамення тим, що бояться Тебе, щоб вони могли втекти від стріли ворожої. |
|
7
|
7
|
| That thy beloved ones may be delivered; save with thy right hand, and hear me. | Щоб спаслися улюблені Твої, спаси їх правицею Твоєю і вислухай мене. |
|
8
|
8
|
| God has spoken in his holiness; I will rejoice, and divide Sicima, and measure out the valley of tents. | Бог сказав у святині Своїй: «Возрадуюся, і розділю Сихем, і долину Сокхоф розміряю. |
|
9
|
9
|
| Galaad is mine, and Manasse is mine; and Ephraim is the strength of my head; | Мій Галаад, Мій Манассія, Єфрем — твердиня глави Моєї, Іуда — цар Мій. |
|
10
|
10
|
| Judas is my king; Moab is the caldron of my hope; over Idumea will I stretch out my shoe; the Philistines have been subjected to me. | Моав — чаша уповання Мого; на Едом покладу чобіт Мій. Чужинці скорилися Мені». |
|
11
|
11
|
| Who will lead me into the fortified city? who will guide me as far as Idumea? | Хто введе мене в укріплене місто? Або доведе мене до Едому? |
|
12
|
12
|
| Wilt not thou, O God, who hast cast us off? and wilt not thou, O God, go forth with our forces? | Чи не Ти, Боже, що відвернувся від нас і не виходиш, Боже, з військом нашим? |
|
13
|
13
|
| Give us help from trouble: for vain is the deliverance of man. | Пошли нам поміч у скорботах, бо марна допомога людська. |
|
14
|
14
|
| In God will we do valiantly; and he shall bring to nought them that harass us. | З Богом ми покажемо силу, і Він подолає гнобителів наших. |
