1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Psalm 77
|
Псалом 77
|
|
1
|
0
|
|
A Psalm of instruction for Asaph. Give heed, O my people, to my law: incline your ear to the words of my mouth.
|
Повчання Асафа.
|
|
2
|
1
|
|
I will open my mouth in parables: I will utter dark sayings which have been from the beginning.
|
Слухайте, люди мої, закону мого, прихиліть вухо ваше до слів уст моїх.
|
|
3
|
2
|
|
All which we have heard and known, and our fathers have declared to us.
|
Відкрию в притчах уста мої і розкажу загадки віків давніх.
|
|
4
|
3
|
|
They were not hid from their children to a second generation; the fathers declaring the praises of the Lord, and his mighty acts, and his wonders which he wrought.
|
Що ми чули і що взнали і що батьки наші розповідали нам,
|
|
5
|
4
|
|
And he raised up a testimony in Jacob, and appointed a law in Israel, which he commanded our fathers, to make it known to their children:
|
не втаїмо перед дітьми їх, сповіщаючи роду майбутньому славу Господню, силу й чудеса Його, які Він створив.
|
|
6
|
5
|
|
that another generation might know, even the sons which should be born; and they should arise and declare them to their children.
|
Він дав свідчення в Якові, поставив закон у Ізраїлі і наказав батькам нашим переказати його дітям їхнім,
|
|
7
|
6
|
|
That they might set their hope on God, and not forget the works of God, but diligently seek his commandments.
|
щоб знав рід майбутній — діти, що народяться, і щоб свого часу і вони сповістили дітям своїм.
|
|
8
|
7
|
|
That they should not be as their fathers, a perverse and provoking generation; a generation which set not its heart aright, and its spirit was not steadfast with God.
|
Щоб надію свою покладали на Бога, і не забували діл Божих та додержували заповідей Його.
|
|
9
|
8
|
|
The children of Ephraim, bending and shooting with the bow, turned back in the day of battle.
|
Щоб не були такі, як батьки їхні, рід непокірний і лукавий, рід непостійний у серці своїм та невірний Богові духом своїм.
|
|
10
|
9
|
|
They kept not the covenant of God, and would not walk in his law.
|
Сини Єфремові озброєні, що стріляли з лука, повернули назад у день битви.
|
|
11
|
10
|
|
And they forgot his benefits, and his miracles which he had shewed them;
|
Вони не зберегли завіту Божого, в законі Його не захотіли ходити.
|
|
12
|
11
|
|
the miracles which he wrought before their fathers, in the land of Egypt, in the plain of Tanes.
|
Забули діла Його і чудеса Його, що Він показав їм.
|
|
13
|
12
|
|
He clave the sea, and led them through: he made the waters to stand as in a bottle.
|
Він перед очима батьків їхніх сотворив чуда в землі Єгипетській на полі Цоан.
|
|
14
|
13
|
|
And he guided them with a cloud by day, and all the night with a light of fire.
|
Він розділив море і перевів їх, поставивши воду стіною.
|
|
15
|
14
|
|
He clave a rock in the wilderness, and made them drink as in a great deep.
|
Вдень вів їх хмарою, а всю ніч — світлом вогню.
|
|
16
|
15
|
|
And he brought water out of the rock, and caused waters to flow down as rivers.
|
Розсік камінь у пустелі і напоїв їх, наче з великої безодні.
|
|
17
|
16
|
|
And they sinned yet more against him; they provoked the Most High in the wilderness.
|
Із скелі вивів потоки, і води потекли, як ріки.
|
|
18
|
17
|
|
And they tempted God in their hearts, in asking meat for the desire of their souls.
|
Вони ж не перестали грішити перед Ним та прогнівляти Всевишнього в пустелі.
|
|
19
|
18
|
|
They spoke also against God, and said, Will God be able to prepare a table in the wilderness?
|
Спокушали Бога в серці своїм, вимагаючи поживи душі своїй.
|
|
20
|
19
|
|
Forasmuch as he smote the rock, and the waters flowed, and the torrents ran abundantly; will he be able also to give bread, or prepare a table for his people?
|
Говорили проти Бога й сказали: «Чи може нам Бог приготувати трапезу у пустелі?
|
|
21
|
20
|
|
Therefore the Lord heard, and was provoked: and fire was kindled in Jacob, and wrath went up against Israel.
|
Ось Він ударив по каменю, і потекли води, й полилися потоки, чи може Він дати й хліба? Чи може приготувати й м’яса народу Своєму?»
|
|
22
|
21
|
|
Because they believed not in God, and trusted not in his salvation.
|
Почув це Господь, і запалав гнів Його, вогонь спалахнув на Якова. І гнів піднявся над Ізраїлем,
|
|
23
|
22
|
|
Yet he commanded the clouds from above, and opened the doors of heaven,
|
за те, що не вірили Богу і не уповали на спасіння Його.
|
|
24
|
23
|
|
and rained upon them manna to eat, and gave them the bread of heaven.
|
Він наказав хмарам і відчинив двері неба.
|
|
25
|
24
|
|
Man ate angels' bread; he sent them provision to the full.
|
Дощем послав їм манну на поживу, хліба небесного дав їм.
|
|
26
|
25
|
|
He removed the south wind from heaven; and by his might he brought in the south-west wind.
|
Хлібом ангельським живилися люди, поживи послав їм до ситости.
|
|
27
|
26
|
|
And he rained upon them flesh like dust, and feathered birds like the sand of the seas.
|
Він підняв у небі східний вітер і навів південний силою Своєю.
|
|
28
|
27
|
|
And they fell into the midst of their camp, round about their tents.
|
І, наче порох, сипав на них м’ясо — птахів крилатих, що сипалися на них, як пісок морський.
|
|
29
|
28
|
|
So they ate, and were completely filled; and he gave them their desire.
|
Накидав їх серед табору їхнього біля наметів їхніх,
|
|
30
|
29
|
|
They were not disappointed of their desire: but when their food was yet in their mouth,
|
і їли вони до переситу; те, чого бажали вони, дав їм.
|
|
31
|
30
|
|
then the indignation of God rose up against them, and slew the fattest of them, and overthrew the choice men of Israel.
|
Але, коли ще не вдовольнили бажання свого, коли ще їжа була на зубах їхніх,
|
|
32
|
31
|
|
In the midst of all this they sinned yet more, and believed not his miracles.
|
гнів Божий прийшов на них і умертвив багатьох із них, і вибраних Ізраїля відкинув.
|
|
33
|
32
|
|
And their days were consumed in vanity, and their years with anxiety.
|
Але й тоді вони не переставали грішити і не вірили чудесам Його.
|
|
34
|
33
|
|
When he slew them, they sought him: and they returned and called betimes upon God.
|
І минали дні їхні у марноті і роки їхні у тривозі.
|
|
35
|
34
|
|
And they remembered that God was their helper, and the most high God was their redeemer.
|
Коли Він умертвляв їх, тоді вони шукали Його і навертались, і зранку благали Його.
|
|
36
|
35
|
|
Yet they loved him only with their mouth, and lied to him with their tongue.
|
І пригадували, що Бог — пристановище їхнє і Бог Всевишній — Спаситель їхній.
|
|
37
|
36
|
|
For their heart was not right with him, neither were they steadfast in his covenant.
|
Вони ніби любили Його устами своїми і язиком своїм корилися Йому,
|
|
38
|
37
|
|
But he is compassionate, and will forgive their sins, and will not destroy them: yea, he will frequently turn away his wrath, and will not kindle all his anger.
|
але серце їх не було праведне перед Ним, і завіту Його вони не виконували.
|
|
39
|
38
|
|
And he remembered that they are flesh; a wind that passes away, and returns not.
|
Він же, милосердний, прощав гріхи їхні і не знищував їх. Багато разів Він одвертав гнів Свій і зупиняв обурення Своє.
|
|
40
|
39
|
|
How often did they provoke him in the wilderness, and anger him in a dry land!
|
Він пам’ятав, що вони — тіло, вітер, що проходить і не повертається.
|
|
41
|
40
|
|
Yea, they turned back, and tempted God, and provoked the Holy One of Israel.
|
Скільки разів вони засмучували Його в пустелі і прогнівляли Його в краю безлюднім!
|
|
42
|
41
|
|
They remembered not his hand, the day in which he delivered them from the hand of the oppressor.
|
І знову спокушали Бога і ображали Святого Ізраїлевого,
|
|
43
|
42
|
|
How he had wrought his signs in Egypt, and his wonders in the field of Tanes:
|
не пам’ятали руки Його у день, коли Він визволив їх від гнобителя.
|
|
44
|
43
|
|
and had changed their rivers into blood; and their streams, that they should not drink.
|
Коли явив їм знамення Свої в Єгипті і чуда Свої на полі Цоан.
|
|
45
|
44
|
|
He sent against them the dog-fly, and it devoured them; and the frog, and it spoiled them.
|
Коли обернув ріки й потоки їх на кров, щоб не могли пити.
|
|
46
|
45
|
|
And he gave their fruit to the canker worm, and their labours to the locust.
|
Наслав на них мух, щоб жалили їх, і жаб, щоб гноїли їх.
|
|
47
|
46
|
|
He killed their vines with hail, and their sycamores with frost.
|
Віддав гусені врожаї їхні і ниви їхні сарані.
|
|
48
|
47
|
|
And he gave up their cattle to hail, and their substance to the fire.
|
Побив градом виногради їхні і фигові дерева їхні ожеледдю.
|
|
49
|
48
|
|
He sent out against them the fury of his anger, wrath, and indignation, and affliction, a message by evil angels.
|
Великий град побив тварин їхніх, а отари овець попалила блискавка.
|
|
50
|
49
|
|
He made a way for his wrath; he spared not their souls from death, but consigned their cattle to death;
|
Послав на них полум’я гніву Свого і кару люту через ангелів гніву.
|
|
51
|
50
|
|
and smote every first-born in the land of Egypt; the first-fruits of their labours in the tents of Cham.
|
Відкрив дорогу для гніву Свого і не охороняв від смерти душі їхні, а тварин їхніх віддав на загибель.
|
|
52
|
51
|
|
And he removed his people like sheep; he led them as a flock in the wilderness.
|
Уразив смертю кожного первістка в Єгипті, початки сили їхньої у наметах Хамових.
|
|
53
|
52
|
|
And he guided them with hope, and they feared not: but the sea covered their enemies.
|
І підняв народ Свій, як овець, і повів його, як отару, по пустелі.
|
|
54
|
53
|
|
And he brought them in to the mountain of his sanctuary, this mountain which his right hand had purchased.
|
Провадив їх у надії і без страху, а ворогів їхніх покрило море.
|
|
55
|
54
|
|
And he cast out the nations from before them, and made them to inherit by a line of inheritance, and made the tribes of Israel to dwell in their tents.
|
І привів їх до країни святої Своєї, на гору, що її обрала правиця Його.
|
|
56
|
55
|
|
Yet they tempted and provoked the most high God, and kept not his testimonies.
|
Прогнав народи від лиця їх, землю розділив у володіння їм і покоління Ізраїля оселив у наметах їхніх.
|
|
57
|
56
|
|
And they turned back, and broke covenant, even as also their fathers: they became like a crooked bow.
|
Але вони ще спокушали і засмучували Бога Всевишнього, і повелінь Його не виконували.
|
|
58
|
57
|
|
And they provoked him with their high places, and moved him to jealousy with their graven images.
|
Відступали і зраджували, як і батьки їхні, ставали ненадійними, як лук зіпсований.
|
|
59
|
58
|
|
God heard and lightly regarded them, and greatly despised Israel.
|
Прогнівляли Його висотами своїми й ідолами своїми накликали гнів Його.
|
|
60
|
59
|
|
And he rejected the tabernacle of Selom, his tent where he dwelt among men.
|
Почув Бог, і запалав гнів Його на Ізраїля.
|
|
61
|
60
|
|
And he gave their strength into captivity, and their beauty into the enemy's hand.
|
Він відринув скинію Силоамську, оселю Свою, в якій оселився між людьми.
|
|
62
|
61
|
|
And he gave his people to the sword; and disdained his inheritance.
|
І віддав у неволю силу їхню, і славу їхню — у руки ворогів.
|
|
63
|
62
|
|
Fire devoured their young men; and their virgins mourned not.
|
Віддав під меч народ Свій і розгнівався на насліддя Своє.
|
|
64
|
63
|
|
Their priests fell by the sword; and their widows shall not be wept for.
|
Юнаків їхніх попалив вогонь, і дівам їхнім ніхто не співав шлюбних пісень.
|
|
65
|
64
|
|
So the Lord awaked as one out of sleep, and as a mighty man who has been heated with wine.
|
Священики їхні загинули від меча, і вдовиці їх не оплаканими будуть.
|
|
66
|
65
|
|
And he smote his enemies in the hinder parts: he brought on them a perpetual reproach.
|
Але встав, наче від сну, Господь, як силач, повалений вином.
|
|
67
|
66
|
|
And he rejected the tabernacle of Joseph, and chose not the tribe of Ephraim;
|
І уразив у спину ворогів Своїх, на вічний сором віддав їх.
|
|
68
|
67
|
|
but chose the tribe of Juda, the mount Sion which he loved.
|
Він відкинув оселі Йосифа і коліна Єфремового не обрав.
|
|
69
|
68
|
|
And he built his sanctuary as the place of unicorns; he founded it for ever on the earth.
|
А вибрав коліно Іуди — гору Сион, що її полюбив.
|
|
70
|
69
|
|
He chose David also his servant, and took him up from the flocks of sheep.
|
І збудував, наче небо, святиню Свою на землі, і утвердив її навіки.
|
|
71
|
70
|
|
He took him from following the ewes great with young, to be the shepherd of Jacob his servant, and Israel his inheritance.
|
І обрав Давида, раба Свого, від отар овечих покликав його.
|
|
72
|
71
|
|
So he tended them in the innocency of his heart; and guided them by the skilfulness of his hands.
|
Від доїння їх привів його пасти народ Свій — Якова, і насліддя Своє — Ізраїля.
|
