1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Psalm 103
|
Псалом 103
|
|
1
|
1
|
| A Psalm of David. Bless the Lord, O my soul. O Lord my God, thou art very great; thou hast clothed thyself with praise and honour: | Благослови, душе моя, Господа. Господи Боже мій, як звеличився Ти дивно. Ти прибрався у славу й у величну красу. |
|
2
|
2
|
| who dost robe thyself with light as with a garment; spreading out the heaven as a curtain. | Ти зодягаєшся у світло, як у ризу, простираєш небеса, як шатро. |
|
3
|
3
|
| Who covers his chambers with waters; who makes the clouds his chariot; who walks on the wings of the wind. | Підносиш над водами горні палаци Твої, обертаєш хмари на колісницю для Себе, на крилах вітру Ти ходиш. |
|
4
|
4
|
| Who makes his angels spirits, and his ministers a flaming fire. | Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми — вогненне полум’я. |
|
5
|
5
|
| Who establishes the earth on her sure foundation: it shall not be moved for ever. | Ти поставив землю на тверді її, не захитається вона повік віку. |
|
6
|
6
|
| The deep, as it were a garment, is his covering: the waters shall stand on the hills. | Безодня, як одежа, покриває її; на горах стоять води. |
|
7
|
7
|
| At thy rebuke they shall flee; at the voice of thy thunder they shall be alarmed. | Від повеління Твого вони біжать, від голосу грому Твого тікають. |
|
8
|
8
|
| They go up to the mountains, and down to the plains, to the place which thou hast founded for them. | Піднімаються на гори і сходять у долини в місце, що Ти призначив для них. |
|
9
|
9
|
| Thou hast set a bound which they shall not pass, neither shall they turn again to cover the earth. | Ти поклав межу, якої не перейдуть вони і не повернуться, щоб покрити землю. |
|
10
|
10
|
| He sends forth his fountains among the valleys: the waters shall run between the mountains. | Ти посилаєш джерела в долини, поміж горами течуть [води.] |
|
11
|
11
|
| They shall give drink to all the wild beasts of the field: the wild asses shall take of them to quench their thirst. | Ти напуваєш усіх звірів польових, дикі осли втамовують спрагу свою. |
|
12
|
12
|
| By them shall the birds of the sky lodge: they shall utter a voice out of the midst of the rocks. | Над ними літають птахи небесні, голос їх лунає між віттям. |
|
13
|
13
|
| He waters the mountains from his chambers: the earth shall be satisfied with the fruit of thy works. | Ти напуваєш гори з висот Твоїх. Плодами діл Твоїх насичується земля. |
|
14
|
14
|
| He makes grass to grow for the cattle, and green herb for the service of men, to bring bread out of the earth; | Ти вирощуєш траву для худоби і злаки на користь людям, щоб добути хліб із землі. |
|
15
|
15
|
| and wine makes glad the heart of man, to make his face cheerful with oil: and bread strengthens man's heart. | І вино веселить серце людини, і єлей намащує лице її, і хліб — підкріпляє серце людини. |
|
16
|
16
|
| The trees of the plain shall be full of sap; even the cedars of Libanus which he has planted. | Насичуються дерева польові, кедри ливанські, що Ти насадив їх. |
|
17
|
17
|
| There the sparrows will build their nests; and the house of the heron takes the lead among them. | Там птахи гніздяться, гніздо ж чаплі — найвище. |
|
18
|
18
|
| The high mountains are a refuge for the stags, and the rock for the rabbits. | Гори високі для оленів; скелі — захисток для зайців. |
|
19
|
19
|
| He appointed the moon for seasons: the sun knows his going down. | Ти створив місяць, щоб визначати час, і сонце знає захід свій. |
|
20
|
20
|
| Thou didst make darkness, and it was night; in it all the wild beasts of the forest will be abroad: | Ти насуваєш темряву, і ніч настає; тоді бродить вся звірина лісова. |
|
21
|
21
|
| even young lions roaring for prey, and to seek meat for themselves from God. | Леви ричать за здобиччю і просять від Бога поживи собі. |
|
22
|
22
|
| The sun arises, and they shall be gathered together, and shall lie down in their dens. | Сходить сонце — вони вертаються назад і лягають у лігвищах своїх. |
|
23
|
23
|
| Man shall go forth to his work, and to his labour till evening. | Виходить людина для справ своїх і на працю свою до вечора. |
|
24
|
24
|
| How great are thy works, O Lord! in wisdom hast thou wrought them all: the earth is filled with thy creation. | Які величні діла Твої, Господи! Все премудро створив Ти; повна земля творіння Твого. |
|
25
|
25
|
| So is this great and wide sea: there are things creeping innumerable, small animals and great. | Ось море велике й просторе; там безліч гадів і тварі малої й великої. |
|
26
|
26
|
| There go the ships; and this dragon whom thou hast made to play in it. | Там плавають кораблі, і кити, що Ти їх створив вигравати у ньому. |
|
27
|
27
|
| All wait upon thee, to give them their food in due season. | Всі вони на Тебе сподіваються, що даси їм поживу у свій час. |
|
28
|
28
|
| When thou hast given it them, they will gather it; and when thou hast opened thine hand, they shall all be filled with good. | Ти даєш їм — вони приймають. Ти відкриваєш руку Свою — вони наповнюються усяким благом. |
|
29
|
29
|
| But when thou hast turned away thy face, they shall be troubled: thou wilt take away their breath, and they shall fail, and return to their dust. | Ти відвертаєш лице Твоє — вони тривожаться; віднімеш дух їх — вони щезнуть і у прах свій повернуться. |
|
30
|
30
|
| Thou shalt send forth thy Spirit, and they shall be created; and thou shalt renew the face of the earth. | Пошлеш Духа Свого — і створяться, і Ти оновлюєш лице землі. |
|
31
|
31
|
| Let the glory of the Lord be for ever: the Lord shall rejoice in his works; | Нехай буде слава Господня навіки; звеселиться Господь від діл Своїх. |
|
32
|
32
|
| who looks upon the earth, and makes it tremble; who touches the mountains, and they smoke. | Він погляне на землю — і вона тремтить; торкнеться гір — і вони димлять. |
|
33
|
33
|
| I will sing to the Lord while I live; I will sing praise to my God while I exist. | Славитиму Господа все життя моє, співатиму Богові моєму, поки живу. |
|
34
|
34
|
| Let my meditation be sweet to him: and I will rejoice in the Lord. | Нехай буде благоприємною Йому пісня моя, і я звеселюся в Господі. |
|
35
|
35
|
| Let the sinners fail from off the earth, and transgressors, so that they shall be no more. Bless the Lord, O my soul. | Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконників нехай більше не буде. Благослови, душе моя, Господа! Алилуя! |
