1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Psalm 138
|
Псалом 138
|
|
1
|
0
|
|
For the end, a Psalm of David. O Lord, thou hast proved me, and known me.
|
Начальнику хору. Псалом Давида. (Захарії).
|
|
2
|
1
|
|
Thou knowest my down-sitting and mine up-rising: thou understandest my thoughts long before.
|
Господи, Ти випробував мене і знаєш мене.
|
|
3
|
2
|
|
Thou hast traced my path and my bed, and hast foreseen all my ways.
|
Ти знаєш, коли я сяду і коли я встану. Ти наперед знаєш думки мої.
|
|
4
|
3
|
|
For there is no unrighteous word in my tongue: behold, O Lord, thou hast known all things,
|
Стежку мою і місце перебування мого Ти визначив, і всі путі мої відомі Тобі.
|
|
5
|
4
|
|
the last and the first: thou hast fashioned me, and laid thine hand upon me.
|
Ще нема слова на язиці моїм, а вже Ти, Господи, все знаєш.
|
|
6
|
5
|
|
The knowledge of thee is too wonderful for me; it is very difficult, I cannot attain to it.
|
Ти ствердив мене і поклав на мене руку Твою.
|
|
7
|
6
|
|
Whither shall I go from thy Spirit? and whither shall I flee from thy presence?
|
Дивне для мене всевідання [Твоє]; високе воно для мене, і я не можу збагнути його.
|
|
8
|
7
|
|
If I should go up to heaven, thou art there: if I should go down to hell, thou art present.
|
Куди піду я від Духа Твого і від лиця Твого куди втечу?
|
|
9
|
8
|
|
If I should spread my wings to fly straight forward, and sojourn at the extremity of the sea, it would be vain,
|
Зійду на небо — Ти там перебуваєш; зійду в пекло — і там Ти.
|
|
10
|
9
|
|
for even there thy hand would guide me, and thy right hand would hold me.
|
Чи візьму крила в ранньої зорі і переселюся на самий край моря,
|
|
11
|
10
|
|
When I said, Surely the darkness will cover me; even the night was light in my luxury.
|
і там рука Твоя поведе мене, і правиця Твоя триматиме мене.
|
|
12
|
11
|
|
For darkness will not be darkness with thee; but night will be light as day: as its darkness, so shall its light be to thee.
|
Сказав би я: може, темрява сховає мене, то й темрява стане світлою перед Тобою.
|
|
13
|
12
|
|
For thou, O Lord, hast possessed my reins; thou hast helped me from my mother's womb.
|
Не сховає від Тебе й темрява, бо й ніч перед Тобою як день; і пітьма перед Тобою як світло.
|
|
14
|
13
|
|
I will give thee thanks; for thou art fearfully wondrous; wondrous are thy works; and my soul knows it well.
|
Ти створив усе нутро моє, витворив мене в утробі матері моєї.
|
|
15
|
14
|
|
My bones which thou madest in secret were not hidden from thee, nor my substance, in the lowest parts of the earth.
|
Прославляю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене. Дивні діла Твої, і душа моя добре це знає.
|
|
16
|
15
|
|
Thine eyes saw my unwrought substance, and all men shall be written in thy book; they shall be formed by day, though there should for a time be no one among them.
|
Не були втаєні від Тебе кості мої, коли в тайні зачався я, коли в утробі витворювалося тіло моє.
|
|
17
|
16
|
|
But thy friends, O God, have been greatly honoured by me; their rule has been greatly strengthened.
|
Очі Твої бачили зародок мій, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли ще й одного з них не було.
|
|
18
|
17
|
|
I will number them, and they shall be multiplied beyond the sand; I awake, and am still with thee.
|
О, які величні для мене замисли Твої, Боже! І яка велика кількість їх!
|
|
19
|
18
|
|
Oh that thou wouldest slay the wicked, O God; depart from me, ye men of blood.
|
Став би лічити їх, та їх більше, ніж піску; коли я пробуджуюсь, я все ще перед Тобою.
|
|
20
|
19
|
|
For thou wilt say concerning their thought, that they shall take thy cities in vain.
|
О, коли б Ти, Боже, знищив нечестивого! Відійдіть від мене, кровожерні!
|
|
21
|
20
|
|
Have I not hated them, O Lord, that hate thee? and wasted away because of thine enemies?
|
Вороги Твої, Господи, говорять проти Тебе зневажливо; марне замишляють вороги Твої.
|
|
22
|
21
|
|
I have hated them with perfect hatred; they were counted my enemies.
|
Чи ж мені не мати ненависти проти тих, що Тебе, Господи, ненавидять? І чи не цуратися тих, що повстають проти Тебе?
|
|
23
|
22
|
|
Prove me, O God, and know my heart; examine me, and know my paths;
|
Повною ненавистю ненавиджу їх; ворогами моїми стали вони.
|
|
24
|
23
|
|
and see if there is any way of iniquity in me, and lead me in an everlasting way.
|
Випробуй мене, Боже, і побач серце моє, досліди думки мої.
|
