1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Psalm 43
|
Псалом 43
|
|
1
|
1
|
| For the end, a Psalm for instruction, for the sons of Core. | Начальнику хору. Повчання синам Кореєвим. |
|
2
|
2
|
| O God, we have heard with our ears, our fathers have told us, the work which thou wroughtest in their days, in the days of old. | Боже, вухами нашими почули ми, і отці наші сповістили нам про діла, які вчинив Ти в часи їхні, часи давні. |
|
3
|
3
|
| Thine hand utterly destroyed the heathen, and thou didst plant them: thou didst afflict the nations, and cast them out. | Рукою Твоєю Ти знищив народи, а їх оселив, знищив племена, а їх розмножив. |
|
4
|
4
|
| For they inherited not the land by their own sword, and their own arm did not deliver them; but thy right hand, and thine arm, and the light of thy countenance, because thou wert well pleased in them. | Не мечем вони придбали землю і не їхня сила спасла їх, а Твоя рука і Твоя сила й світло лиця Твого, бо Ти благоволив до них. |
|
5
|
5
|
| Thou art indeed my King and my God, who commandest deliverances for Jacob. | Боже, Ти — Цар мій! Ти Той, що даєш спасіння Якову. |
|
6
|
6
|
| In thee will we push down our enemies, and in thy name will we bring to nought them that rise up against us. | З Тобою, як рогами, поб’ємо ми ворогів наших і в ім’я Твоє потопчемо тих, що повстали проти нас. |
|
7
|
7
|
| For I will not trust in my bow, and my sword shall not save me. | Бо не на лук мій я надіюся, і меч мій не спасе мене, |
|
8
|
8
|
| For thou hast saved us from them that afflicted us, and hast put to shame them that hated us. | а Ти спасеш нас від ворогів наших і осоромиш тих, що повстали проти нас. |
|
9
|
9
|
| In God will we make our boast all the day, and to thy name will we give thanks for ever. Pause. | Тобою, Боже, будемо хвалитися кожен день, і ім’я Твоє будемо славити повіки. |
|
10
|
10
|
| But now thou hast cast off, and put us to shame; and thou wilt not go forth with our hosts. | Нині ж Ти відкинув і осоромив нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим. |
|
11
|
11
|
| Thou hast turned us back before our enemies; and they that hated us spoiled for themselves. | Ти попустив, щоб ми втікали від ворогів, і ненависники наші грабують нас. |
|
12
|
12
|
| Thou madest us as sheep for meat; and thou scatteredst us among the nations. | Ти, як овець, віддав нас на заколення і розсіяв нас поміж народами. |
|
13
|
13
|
| Thou hast sold thy people without price, and there was no profit by their exchange. | Ти задарма віддав народ Свій і не підвищив ціни на нього. |
|
14
|
14
|
| Thou hast made us a reproach to our neighbours, a scorn and derision to them that are round about us. | Ти на глум віддав нас сусідам нашим, на посміх і зневагу всім, що навкруги нас. |
|
15
|
15
|
| Thou hast made us a proverb among the Gentiles, a shaking of the head among the nations. | Ти зробив нас притчею між народами, покиванням голови між людьми. |
|
16
|
16
|
| All the day my shame is before me, and the confusion of my face has covered me, | Щодня сором мій переді мною, і посоромлення вкриває лице моє |
|
17
|
17
|
| because of the voice of the slanderer and reviler; because of the enemy and avenger. | від голосу ганьбителя й наклепника, від погляду ворога й месника. |
|
18
|
18
|
| All these things are come upon us: but we have not forgotten thee, neither have we dealt unrighteously in thy covenant. | Все це прийшло на нас, але ми не забули Тебе і не порушили завіту Твого. |
|
19
|
19
|
| And our heart has not gone back; but thou hast turned aside our paths from thy way. | Не відхилилося від Тебе серце наше, і кроки наші не зійшли з дороги Твоєї, |
|
20
|
20
|
| For thou hast laid us low in a place of affliction, and the shadow of death has covered us. | коли Ти смирив нас у землі злостраждань і тінню смерти покрив нас. |
|
21
|
21
|
| If we have forgotten the name of our God, and if we have spread out our hands to a strange god; shall not God search these things out? | Бо якби ми забули ім’я Бога нашого і простягнули руки свої до бога чужого, |
|
22
|
22
|
| for he knows the secrets of the heart. | то чи не покарав би нас Бог? Бо Він знає таємниці серця. |
|
23
|
23
|
| For, for thy sake we are killed all the day long; we are counted as sheep for slaughter. | Але за Тебе, Господи, вбивають нас кожен день, ми стали як вівці, що призначені на заколення. |
|
24
|
24
|
| Awake, wherefore sleepest thou, O Lord? arise, and do not cast us off for ever. | Встань, Господи, чого спиш Ти? Прокинься і не відкидай нас назавжди. |
|
25
|
25
|
| Wherefore turnest thou thy face away, and forgettest our poverty and our affliction? | Навіщо ховаєш лице Твоє? Забуваєш скорботу та біду нашу? |
|
26
|
26
|
| For our soul has been brought down to the dust; our belly has cleaved to the earth. | Бо душа наша принижена до пороху, і серце наше в землю втоптане. |
|
27
|
27
|
| Arise, O Lord, help us, and redeem us for thy name's sake. | Воскресни, Господи, поможи нам і визволи нас імені Твого ради. |
