1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 136
|
Psalm 136
|
|
0
|
|
| Давида.] (Пісня перед Богом про неволю прор. Єремії). | |
|
1
|
1
|
| На ріках вавилонських, там ми сиділи і плакали, коли згадували Сион наш. | For David, a Psalm of Jeremias. By the rivers of Babylon, there we sat; and wept when we remembered Sion. |
|
2
|
2
|
| На вербах посеред нього повісили ми арфи наші. | We hung our harps on the willows in the midst of it. |
|
3
|
3
|
| Там бо питали нас про слова пісень полонителі наші, що знали про наш спів: «Заспівайте нам пісень сионських». | For there they that had taken us captive asked of us the words of a song; and they that had carried us away asked a hymn, saying, Sing us one of the songs of Sion. |
|
4
|
4
|
| Як же нам співати пісню Господню на землі чужій? | How should we sing the Lord's song in a strange land? |
|
5
|
5
|
| Якщо забуду тебе, Єрусалиме, нехай буде забута правиця моя. | If I forget thee, O Jerusalem, let my right hand forget its skill. |
|
6
|
6
|
| Нехай прилипне язик мій до гортані моєї, якщо не пом’яну тебе і коли не поставлю Єрусалим початком радости моєї. | May my tongue cleave to my throat, if I do not remember thee; if I do not prefer Jerusalem as the chief of my joy. |
|
7
|
7
|
| Пом’яни, Господи, синів Едомських, що в день єрусалимський кричали: «Руйнуйте його до останку». | Remember, O Lord, the children of Edom in the day of Jerusalem; who said, Rase it, rase it, even to its foundations. |
|
8
|
8
|
| Дочко Вавилона, окаянна, блаженний той, хто відплатить тобі за все, що ти заподіяла нам. | Wretched daughter of Babylon! blessed shall he be who shall reward thee as thou hast rewarded us. |
|
9
|
9
|
| Блаженний, хто візьме і розіб’є дітей твоїх об камінь. Слава… | Blessed shall he be who shall seize and dash thine infants against the rock. |
