1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 143
|
Psalm 143
|
|
0
|
|
| Псалом Давида. [Проти Голіафа.] | |
|
1
|
1
|
| Благословенний Господь Бог мій, що навчає руки мої до боротьби і пальці мої до битви. | A Psalm of David concerning Goliad. Blessed be the Lord my God, who instructs my hands for battle, and my fingers for war. |
|
2
|
2
|
| Він — милість моя і охорона моя; твердиня моя і Спаситель мій; Він — щит мій, і я надіюся на Нього; Він прихиляє народ мій до мене. | My mercy, and my refuge; my helper, and my deliverer; my protector, in whom I have trusted; who subdues my people under me. |
|
3
|
3
|
| Господи! Що таке людина, що Ти виявляєш їй Себе, і сини людські, що Ти піклуєшся про них? | Lord, what is man, that thou art made known to him? or the son of man, that thou takest account of him? |
|
4
|
4
|
| Людина — як подих вітру; дні її — як тінь, що зникає. | Man is like to vanity: his days pass as a shadow. |
|
5
|
5
|
| Господи! Прихили небо Твоє і зійди; торкнися гір — і з них піде дим. | O Lord, bow thy heavens, and come down: touch the mountains, and they shall smoke. |
|
6
|
6
|
| Блисни блискавкою — і розжени ворогів моїх; пусти стріли Твої — і розвій їх. | Send lightning, and thou shalt scatter them: send forth thine arrows, and thou shalt discomfit them. |
|
7
|
7
|
| Простягни руку Твою з висоти, визволи мене і спаси мене з вод великих, — з руки синів чужих, | Send forth thine hand from on high; rescue me, and deliver me out of great waters, out of the hand of strange children; |
|
8
|
8
|
| що їх уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди. | whose mouth has spoken vanity, and their right hand is a right hand of iniquity. |
|
9
|
9
|
| Боже! Нову пісню Тобі співаю; на десятиструннім псалтирі буду співати Тобі, | O God, I will sing a new song to thee: I will play to thee on a psaltery of ten strings. |
|
10
|
10
|
| бо Ти даєш спасіння царям; визволив Давида, раба Твого, від меча лютого. | Even to him who gives salvation to kings: who redeems his servant David from the hurtful sword. |
|
11
|
11
|
| Визволи мене і спаси мене від руки синів чужих, що їхні уста говорять марноту, а правиця їхня повна неправди. | Deliver me, and rescue me from the hand of strange children, whose mouth has spoken vanity, and their right hand is a right hand of iniquity; |
|
12
|
12
|
| Нехай сини наші будуть як розквітлі рослини у молодості своїй; і дочки наші нехай будуть прибрані й прикрашені, як стовп у царських палатах. | whose children are as plants, strengthened in their youth: their daughters are beautiful, sumptuously adorned after the similitude of a temple. |
|
13
|
13
|
| Нехай житниці наші будуть повні і всяким хлібом багаті. Нехай множаться тисячами вівці на пасовищах наших. | Their garners are full, and bursting with one kind of store after another; their sheep are prolific, multiplying in their streets. |
|
14
|
14
|
| Нехай воли наші будуть ситі, і не буде ні розкрадання, ні пропажі, ні стогону на вулицях наших. | Their oxen are fat: there is no falling down of a hedge, nor going out, nor cry in their folds. |
|
15
|
15
|
| Блаженний народ, у якого все це є. Блаженний народ, у якого Господь — Бог його. | Men bless the people to whom this lot belongs, but blessed is the people whose God is the Lord. |
