1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 41
|
Psalm 41
|
|
1
|
1
|
| Начальнику хору. Повчання синам Кореєвим. (Псалом Давида). | For the end, a Psalm for instruction, for the sons of Core. |
|
2
|
2
|
| Як прагне олень до потоку води, так прагне душа моя до Тебе, Боже. | As the hart earnestly desires the fountains of water, so my soul earnestly longs for thee, O God. |
|
3
|
3
|
| Прагне душа моя до Бога сильного й живого. Коли ж прийду я і з’явлюся перед лицем Божим? | My soul has thirsted for the living God: when shall I come and appear before God? |
|
4
|
4
|
| Сльози мої стали хлібом мені день і ніч, коли вороги говорили до мене щодня: «Де Бог твій?» | My tears have been bread to me day and night, while they daily said to me, Where is thy God? |
|
5
|
5
|
| Згадуючи це, я виливаю душу мою, бо я ходив серед великої кількості людей, входив з ними в дім Божий з піснями радости й хвали, з голосами урочистого святкування. | I remembered these things, and poured out my soul in me, for I will go to the place of thy wondrous tabernacle, even to the house of God, with a voice of exultation and thanksgiving and of the sound of those who keep festival. |
|
6
|
6
|
| Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду хвалити Його, Спасителя мого і Бога мого. | Wherefore art thou very sad, O my soul? and wherefore dost thou trouble me? hope in God; for I will give thanks to him; he is the salvation of my countenance. |
|
7
|
7
|
| Душа моя хвилюється в мені, Боже мій, тому згадав я Тебе в землі Йорданській і Єрмонській, з гори Малої. | O my God, my soul has been troubled within me: therefore will I remember thee from the land of Jordan, and of the Ermonites, from the little hill. |
|
8
|
8
|
| Безодня безодню викликає шумом водоспадів Твоїх. Усі води Твої і хвилі Твої пройшли наді мною. | Deep calls to deep at the voice of thy cataracts: all thy billows and thy waves have gone over me. |
|
9
|
9
|
| Вдень покаже Господь милість Свою, а вночі пісня Йому від мене — молитва до Бога життя мого. | By day the Lord will command his mercy, and manifest it by night: with me is prayer to the God of my life. |
|
10
|
10
|
| Кажу я до Бога: «Захиснику мій! Навіщо Ти забув мене? Чого я, сумуючи, ходжу, коли ворог ображає мене»? | I will say to God, Thou art my helper; why hast thou forgotten me? wherefore do I go sad of countenance, while the enemy oppresses me? |
|
11
|
11
|
| Наче хто ламає кості мої, коли глумляться з мене вороги мої та говорять щодня: «Де Бог твій?» | While my bones were breaking, they that afflicted me reproached me; while they said to me daily, Where is thy God? |
|
12
|
12
|
| Чому сумуєш, душе моя, чому хвилюєшся в мені? Уповай на Бога, бо я ще буду славити Його, Спасителя мого і Бога мого. | Wherefore art thou very sad, O my soul? and wherefore dost thou trouble me? hope in God; for I will give thanks to him; he is the health of my countenance, and my God. |
