1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 107
|
Psalm 107
|
|
1
|
1
|
|
Пісня. Псалом Давида.
|
Song of a Psalm by David.
|
|
2
|
2
|
|
Готове серце моє, Боже, [готове серце моє]. Буду співати і прославляти в славі моїй.
|
O God, my heart is ready, my heart is ready; I will sing and sing psalms with my glory.
|
|
3
|
3
|
|
Встань, славо моя, встаньте, псалтирю і гуслі, я встану рано.
|
Awake, psaltery and harp; I will awake early.
|
|
4
|
4
|
|
Буду славити Тебе, Господи, між народами. Буду оспівувати Тебе серед племен.
|
I will give thanks to thee, O Lord, among the people; I will sing praise to thee among the Gentiles.
|
|
5
|
5
|
|
Бо вище небес милість Твоя, і до хмар істина Твоя.
|
For thy mercy is great above the heavens, and thy truth reaches to the clouds.
|
|
6
|
6
|
|
Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя,
|
Be thou exalted, O God, above the heavens; and thy glory above all the earth.
|
|
7
|
7
|
|
щоб спаслися всі улюблені Твої. Спаси правицею Твоєю і почуй мене.
|
That thy beloved ones may be delivered, save with thy right hand, and hear me. God has spoken in his sanctuary;
|
|
8
|
8
|
|
Бог сказав у святині Своїй: «Піднесуся і розділю Сихем, і долину осель розмірю:
|
I will be exalted, and will divide Sicima, and will measure out the valley of tents.
|
|
9
|
9
|
|
Мій — Галаад, Мій — Манассія, Єфрем — сила глави Моєї, Іуда — скіпетр Мій,
|
Galaad is mine; and Manasses is mine; and Ephraim is the help of mine head; Judas is my king;
|
|
10
|
10
|
|
Моав — умивальна чаша Моя, на Едома стану ногою Моєю, земля филистимська скориться Мені».
|
Moab is the caldron of my hope; over Idumea will I cast my sandal; the Philistines are made subject to me.
|
|
11
|
11
|
|
Хто введе мене в укріплене місто? Хто приведе мене до Едома?
|
Who will bring me into the fortified city? or who will guide me to Idumea?
|
|
12
|
12
|
|
Чи не Ти, Боже, що відкинув нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим?
|
Wilt not thou, O God, who hast rejected us? and wilt not thou, O God, go forth with our hosts?
|
|
13
|
13
|
|
Дай нам поміч у скорботі, бо марна надія на захист людський.
|
Give us help from tribulation: for vain is the help of man.
|
|
14
|
14
|
|
З Богом ми покажемо силу, Він знищить ворогів наших.
|
Through God we shall do valiantly; and he will bring to nought our enemies.
|
