1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Псалом 107
|
Psalm 107
|
|
1
|
1
|
| Пісня. Псалом Давида. | Song of a Psalm by David. |
|
2
|
2
|
| Готове серце моє, Боже, [готове серце моє]. Буду співати і прославляти в славі моїй. | O God, my heart is ready, my heart is ready; I will sing and sing psalms with my glory. |
|
3
|
3
|
| Встань, славо моя, встаньте, псалтирю і гуслі, я встану рано. | Awake, psaltery and harp; I will awake early. |
|
4
|
4
|
| Буду славити Тебе, Господи, між народами. Буду оспівувати Тебе серед племен. | I will give thanks to thee, O Lord, among the people; I will sing praise to thee among the Gentiles. |
|
5
|
5
|
| Бо вище небес милість Твоя, і до хмар істина Твоя. | For thy mercy is great above the heavens, and thy truth reaches to the clouds. |
|
6
|
6
|
| Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя, | Be thou exalted, O God, above the heavens; and thy glory above all the earth. |
|
7
|
7
|
| щоб спаслися всі улюблені Твої. Спаси правицею Твоєю і почуй мене. | That thy beloved ones may be delivered, save with thy right hand, and hear me. God has spoken in his sanctuary; |
|
8
|
8
|
| Бог сказав у святині Своїй: «Піднесуся і розділю Сихем, і долину осель розмірю: | I will be exalted, and will divide Sicima, and will measure out the valley of tents. |
|
9
|
9
|
| Мій — Галаад, Мій — Манассія, Єфрем — сила глави Моєї, Іуда — скіпетр Мій, | Galaad is mine; and Manasses is mine; and Ephraim is the help of mine head; Judas is my king; |
|
10
|
10
|
| Моав — умивальна чаша Моя, на Едома стану ногою Моєю, земля филистимська скориться Мені». | Moab is the caldron of my hope; over Idumea will I cast my sandal; the Philistines are made subject to me. |
|
11
|
11
|
| Хто введе мене в укріплене місто? Хто приведе мене до Едома? | Who will bring me into the fortified city? or who will guide me to Idumea? |
|
12
|
12
|
| Чи не Ти, Боже, що відкинув нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим? | Wilt not thou, O God, who hast rejected us? and wilt not thou, O God, go forth with our hosts? |
|
13
|
13
|
| Дай нам поміч у скорботі, бо марна надія на захист людський. | Give us help from tribulation: for vain is the help of man. |
|
14
|
14
|
| З Богом ми покажемо силу, Він знищить ворогів наших. | Through God we shall do valiantly; and he will bring to nought our enemies. |
